Словарь української мови (1924)/клеїти
| ◀ клезнути | Словарь української мови К клеїти |
клей ▶ |
|
Кле́їти, кле́ю, клеїш, гл. Клеить.
| ◀ клезнути | Словарь української мови Борис Грінченко К клеїти |
клей ▶ |
|
Словарь української мови — К
клеїти
Борис Грінченко
1924
Кле́їти, кле́ю, клеїш, гл. Клеить.