Словарь української мови (1924)/клечаний
◀ клечальний | Словарь української мови К клечаний |
клечанина ▶ |
|
Кле́чаний, а, е. Украшенный вѣтвями деревьевъ въ Троицынъ день; троицкій, то-же, что и клеча́льний. Ото ж у клечану неділю їх і повінчано обох. Шевч. 418. Кле́чані святки́. Праздникъ Троицы. На первый день, на клечаних святках дівчата плетуть вінки. Ном. № 459.