Словарь української мови (1924)/кленовий
◀ клениця | Словарь української мови К кленовий |
кленок ▶ |
|
Клено́вий, а, е. Кленовый. Тут їли рознії потрави… з нових кленових тарілок. Котл. Ен. I. 18. Бігла через місточок та вхватила кленовий листочок. Рудч. Ск. I. 43.