Словарь української мови (1924)/клен
◀ клектати | Словарь української мови К клен |
кленина ▶ |
|
Клен, ну, м. Кленъ, Acer platanoides L. Рости, рости, клен-дерево! Грин. III. 318. Ум. Клено́к. Ой у ліску на кленку повісила колисочку на шнурку. Чуб. III. 486.