Словарь української мови (1924)/клевець

by Борис Грінченко

◀ клеветуха

Словарь української мови Борис Грінченко К клевець

клевцур ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Кле́вець, вця, м. 1) Молотокъ. Доле, доле, ліпше сповить, чи клевцем убити, як так коротать. Федьк. Цигане в лузі в два клевці ковали. Федьк. Поэз. I. 18. 2) Молоточекъ для клепанія косъ. Мнж. 182. Шух. I. 169. Kolb. I. 64. Ум. Кле́вчик.