Словарь української мови (1924)/клеветатися

Словарь української мови
Борис Грінченко
К
клеветатися
Берлін: Українське слово, 1924

Клевета́тися, вечу́ся, чешся, гл. Болтать, много говорить; спорить. Та з нуди — що́ робити? Давай людей морочить, щоб опісля того цілу неділю об тім тілько й клеветаться. О. 1862. IV. 87.