Словарь української мови (1924)/кладовище

by Борис Грінченко

◀ кладовисько

Словарь української мови Борис Грінченко К кладовище

кладочка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Кла́довище, ща, с. Кладбище. На шлях дивлюся та на поле, та на ворону на хресті, на кладовищі. Шевч. Опівночі дивиться — йде з кладовища гурба мерців. ЗОЮР. II. 43.