Словарь української мови (1924)/клад
| ◀ кла | Словарь української мови К клад |
кладіжка ▶ |
|
Клад, ду, м. Кла́ду да́ти. Поколотить, побить. Він старших не займає, бо вони йому доброго кладу дадуть. Радомысл.
| ◀ кла | Словарь української мови Борис Грінченко К клад |
кладіжка ▶ |
|
Словарь української мови — К
клад
Борис Грінченко
1924
Клад, ду, м. Кла́ду да́ти. Поколотить, побить. Він старших не займає, бо вони йому доброго кладу дадуть. Радомысл.