Словарь української мови (1924)/киях
◀ кияра | Словарь української мови К киях |
кияхуватий ▶ |
|
Кия́х, ха́, м. 1) Кисть, початокъ кукурузы. За цілий день я ззів тілько два кияхи пшенички. Сквир. у. 2) Раст. Thypha angustifolia L. ЗЮЗО. I. 169. 3) Метелка проса. Мнж. 184. Ум. Кияшо́к.