Словарь української мови (1924)/кишка

by Борис Грінченко

◀ кишіти

Словарь української мови Борис Грінченко К кишка

кишкати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ки́шка, ки, ж. 1) Кишка. Чи мох, чи вовна, аби кишка повна. Ном. 12173. Треба думать та гадать, чим кишки напхать. Ном. 2) Колбаса, начиненная кашей. Маркев. 154. Дайте мені кишку, іззім у затишку. Чуб. 3) Красный наростъ на головѣ индѣйскаго пѣтуха. 4) Ходи́ти без ки́шки. Ходить безъ пояса. Гол. Од. 48. Ум. Ки́шечка.