Словарь української мови
Борис Грінченко
К
китвиця
Берлін: Українське слово, 1924

Китви́ця, ці, ж. Деревянный цилиндръ, подкладываемый подъ рычагъ, которымъ поднимаютъ мельничный жерновъ для ковки послѣдняго. Мык. 481. См. Кітвиця.