Словарь української мови (1924)/кисіль
| ◀ кисирь | Словарь української мови К кисіль |
кислий ▶ |
|
Кисі́ль, лю́, м. Кисель. Добрі зуби, що й кисіль їдять. Ном. № 2048. Правда Сидорова! киселем млинці помазані, на паркані сушаться. Ном. № 6883.
| ◀ кисирь | Словарь української мови Борис Грінченко К кисіль |
кислий ▶ |
|
Словарь української мови — К
кисіль
Борис Грінченко
1924
Кисі́ль, лю́, м. Кисель. Добрі зуби, що й кисіль їдять. Ном. № 2048. Правда Сидорова! киселем млинці помазані, на паркані сушаться. Ном. № 6883.