Словарь української мови (1924)/кислиця
| ◀ кислий | Словарь української мови К кислиця |
кисличка ▶ |
|
Кисли́ця, ці, ж. 1) Яблоко съ дикой яблони. Знай нас! ми кислиці, з нас квас! Ном. № 2524. а) Наговори́в на вербі́ гру́ші, на оси́ці кисли́ці. Наговорилъ несообразностей, навралъ. б) Хто кисли́ці пої́в, а на ко́го оско́ма напа́ла. Въ чужомъ пиру похмѣлье. Ном. № 4068. 2) Яблоня дичка. 3) Названіе необузданнаго, непослушнаго вола. КС. 1898. VII. 46. Ум. Кисли́чка.