Словарь української мови (1924)/кирр
| ◀ кирпонька | Словарь української мови К кирр |
киршава ▶ |
|
Кирр! меж. Выражаетъ пронзительный крикъ испуганной курицы. На сідало тихе́ чиясь рука жорстка сягає помацьки і курицю хапає… „Кирр! кирр! кудах!“. К. Дз. 145.