Словарь української мови (1924)/кирпатий
◀ кирпа | Словарь української мови К кирпатий |
кирпич ▶ |
|
Кирпа́тий, а, е. Курносый. Перехрести ніс, щоб великій ріс, а то кирпатий. Ном. № 5447. Ум. Кирпа́тенький. Моя (дівчина) он бач русява, що трошки кирпатенька. Кв. I. 15.