Словарь української мови (1924)/кирея

by Борис Грінченко

◀ кирдик

Словарь української мови Борис Грінченко К кирея

киринити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Кире́я, ре́ї, ж. Плащъ, длинная суконная верхняя одежда; большая свита съ капюшономъ. Чуб. VII. 421. Козацьке панство похожає в киреях чорних, як один. Шевч. 152. І шабля й булава з бунчуками, і горностаєва кирея поляжуть колись поруч із мертвими кістками. К. ЧР. 101.