Словарь української мови (1924)/кипоть
◀ киплячий | Словарь української мови К кипоть |
киптар ▶ |
|
Ки́поть, птю, м. Копоть, сажа. Аж заплакали: змили той кипоть, що за сім літ на серці осів. Г. Барв. 96.
◀ киплячий | Словарь української мови Борис Грінченко К кипоть |
киптар ▶ |
|
Словарь української мови — К
кипоть
Борис Грінченко
1924
Ки́поть, птю, м. Копоть, сажа. Аж заплакали: змили той кипоть, що за сім літ на серці осів. Г. Барв. 96.