Словарь української мови (1924)/килавий

by Борис Грінченко

◀ килавець

Словарь української мови Борис Грінченко К килавий

киликати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ки́лавий, а, е. 1) = Килавець. 2) Ки́лаві у́ставки. Уставки съ извѣстнаго рода вышивкой. Kolb. I. 48.