Словарь української мови (1924)/кигикати
◀ кигикання | Словарь української мови К кигикати |
кигитка ▶ |
|
Киги́кати, ги́чу, чеш, одн. в. киги́кнути, кну, неш, гл. Кричать, крикнуть (о чайкѣ). Чайка кигиче — згинь ти куличе. Лукаш. 85. (Чайка) літала над його могилою і кигикала. Чуб. I. 62.