Словарь української мови (1924)/керез
◀ кервель | Словарь української мови К керез |
керея ▶ |
|
Ке́рез, пред. 1) Черезъ. Москаль… пошов навпрямець керез став. Рудч. Утоптав стежечку керез тещин двуір. Чуб. 2) Изъ-за. Керез тебе, жено, своїх будем страхати.