Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кептар
Берлін: Українське слово, 1924

Кепта́р, ра, м. Родъ короткаго полушубка безъ рукавовъ (у гуцуловъ). Шух. I. 121. Kolb. I. 41, 42. Ум. Кепта́рик.