Словарь української мови (1924)/кейловий
| ◀ кейло | Словарь української мови К кейловий |
келарь ▶ |
|
Кейло́вий, а, е. 1) Ковылевый. 2) Волнующійся подобно ковылю. Шовковим фостом (кінь) сліди заметає, кейловов гривков все поле застелає. Гол. IV. 357.
| ◀ кейло | Словарь української мови Борис Грінченко К кейловий |
келарь ▶ |
|
Словарь української мови — К
кейловий
Борис Грінченко
1924
Кейло́вий, а, е. 1) Ковылевый. 2) Волнующійся подобно ковылю. Шовковим фостом (кінь) сліди заметає, кейловов гривков все поле застелає. Гол. IV. 357.