Словарь української мови (1924)/кебетний
| ◀ кебетливий | Словарь української мови К кебетний |
кебітливий ▶ |
|
Кебе́тний, а, е. = Кебе́тливий. Кебетний чоловік. Кіев. г.
| ◀ кебетливий | Словарь української мови Борис Грінченко К кебетний |
кебітливий ▶ |
|
Словарь української мови — К
кебетний
Борис Грінченко
1924
Кебе́тний, а, е. = Кебе́тливий. Кебетний чоловік. Кіев. г.