Словарь української мови (1924)/кебета
◀ кеба | Словарь української мови К кебета |
кебетливий ▶ |
|
Кебе́та, ти, ж. Дарованіе, умѣніе, способность. Ех, як би то!.. Та що й казать! Кебети не маю. Шевч. 46.
◀ кеба | Словарь української мови Борис Грінченко К кебета |
кебетливий ▶ |
|
Словарь української мови — К
кебета
Борис Грінченко
1924
Кебе́та, ти, ж. Дарованіе, умѣніе, способность. Ех, як би то!.. Та що й казать! Кебети не маю. Шевч. 46.