Словарь української мови (1924)/квітчати
| ◀ квітчастий | Словарь української мови К квітчати |
квітчатися ▶ |
|
Квітча́ти, ча́ю, єш, гл. 1) Убирать, украшать цвѣтами. І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю. Шевч. 252. 2) Украшать. І волоцюгам помагали рогами людський лоб квітчать. Котл.