Словарь української мови (1924)/квітчаний

by Борис Грінченко

◀ квітущий

Словарь української мови Борис Грінченко К квітчаний

квітчання ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Квітча́ний, а, е. 1) Цвѣточный. Тепленький вітрець зо всього степу несе йому квітчані запахи. Стор. I. 206. 2) Украшенный цвѣтами. Квітчаною головою схилишся до неньки. К. Досв.