Словарь української мови (1924)/квітник
| ◀ квітний | Словарь української мови К квітник |
квітнути ▶ |
|
Квітни́к, ка́, м. Цвѣтникъ. Як багато квіток в нашім саду! промовив Дашкович, заглядаючи в вікно на квітник. Левиц. Пов. 33. Зеленіли… хутірські сади, як роскішні квітники. Мир. ХРВ. 8. Ум. Квітничо́к. Ходимо ми з нею по садку, робить вона квітнички і я їй помагаю. О. 1862. X. 3. З обох боків ґанку був квітничок, де панські квітки перемішувались з зеленим зіллям. Левиц. Пов. Степи з невеличкими хуторами, що як квітнички (здавались). Мир. ХРВ. 140.