Словарь української мови (1924)/квітина
◀ квітень | Словарь української мови К квітина |
квітка ▶ |
|
Квіти́на, ни, ж. Одинъ цвѣтокъ. Ось я принесла тобі сорочечку і тую квітину з стьожок…, сьогодня моє вінчання. О. 1862. VIII. 25. Ум. Квіти́ночка. А дитиночка — як квітиночка. Грин. III. 337.