Словарь української мови (1924)/кватирувати

by Борис Грінченко

◀ кватирування

Словарь української мови Борис Грінченко К кватирувати

кватирька ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Кватирува́ти, ру́ю, єш, гл. 1) Квартировать. В його кватирував о. Яким ще семинаристом. Св. Л. 216. 2) Стоять постоемъ. В неділю рано стало світати, стали ся жовніри кватирувати. Гол. I. 147. Москаль, що кватирував у нас. Г. Барв. 425.