Словарь української мови (1924)/квасниця
| ◀ квасник | Словарь української мови К квасниця |
квасність ▶ |
|
Квасни́ця, ці, ж. 1) Дикое яблоко. Носив хлопець молоденький до дівчини ябка, носив перше солоденькі, а послі квасниці. Чуб. V. 122. 2) = Гуслянка.