Словарь української мови (1924)/каянський
◀ каяння | Словарь української мови К каянський |
каятися ▶ |
|
Ка́янський, а, е. Первоначально: принадлежащій Каину, но теперь употребляется просто какъ бранное слово: мовчи, відьмо, — каянська ти дочка! О томъ, что вѣдьмы — изъ семьи Каина — см. нар. разсказъ въ „Черниг. Губ. Вѣдомостяхъ“. 1853, стр. 388.