Словарь української мови (1924)/каштелян

by Борис Грінченко

◀ каштанчик

Словарь української мови Борис Грінченко К каштелян

каштелянство ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Каштеля́н, на, м. 1) Кастелянъ, управитель замка. 2) Сановникъ, засѣдавшій въ сенатѣ въ Польшѣ. Ті вельможнії каштеляни і старости… пійшли в неволю до Криму. К. ЧР. 38. Він каштелян і райця королівський. К. МБ. II. 120.