Словарь української мови (1924)/кача

by Борис Грінченко

◀ кач

Словарь української мови Борис Грінченко К кача

качаванка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Кача́, ча́ти, с. (мн. кача́та и ка́чата. Каменец. у.). Утенокъ. Гусята, качата гречку поїли. Нп. Качка качат вивела. Мнж. 36. Ум. Кача́тко, кача́точко. Хлюпощуться качаточка поміж осокою. Шевч. 660.