Словарь української мови (1924)/кацап

by Борис Грінченко

◀ кацалап

Словарь української мови Борис Грінченко К кацап

кацапеня ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Каца́п, па, м. 1) Великороссіянинъ. Тут дивляться, аж виходить кацап. Руд. КС. 1901. XII. 472. 2) У галицкихъ дровосѣковъ: куча дровъ вишиною въ 1 ½ метра, длиною 2 и шириною 1 метръ. МУЕ. III. 28. Ум. Каца́пчик. Ув. Кацапю́га. Св. Л. 192.