Словарь української мови (1924)/кахкати
| ◀ кахикати | Словарь української мови К кахкати |
кахльовий ▶ |
|
Ка́хкати, каю, єш, с. в. ка́хнути, хну, неш, гл. Кричать (объ уткѣ). На морі качки кахкали. Мнж. 56. Кахнула утка — на морі чутка. Ном. № 290.
| ◀ кахикати | Словарь української мови Борис Грінченко К кахкати |
кахльовий ▶ |
|
Словарь української мови — К
кахкати
Борис Грінченко
1924
Ка́хкати, каю, єш, с. в. ка́хнути, хну, неш, гл. Кричать (объ уткѣ). На морі качки кахкали. Мнж. 56. Кахнула утка — на морі чутка. Ном. № 290.