Словарь української мови (1924)/катран
◀ катрага | Словарь української мови К катран |
катрановий ▶ |
|
Катра́н, ну, м. 1) Раст. Bunias orientalis L., а также Crambe tatarica jacq. ЗЮЗО. I. 115, 120. 2) Передникъ. Гол. Од. 61. Ум. Катра́нець. Єдній сь купив чоботята, а другій катранець. Гол. III. 231.