Словарь української мови (1924)/картуз

by Борис Грінченко

◀ картувати

Словарь української мови Борис Грінченко К картуз

картузний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Карту́з, за́, м. Картузъ, фуражка. Вас. 156. Чуб. VII. 413. Хто ходить у картузі, так у того чорти у пузі. Ном. Ум. Карту́зик. Взялось за картузик та й прощається. О. 1862. V. 58.