Словарь української мови (1924)/карнавочний
| ◀ карнавка | Словарь української мови К карнавочний |
карниз ▶ |
|
Карна́вочний, а, е. Кружечный. Є їх чимало церковних грошей: самих, мовляв, карнавочних я кладу більш як дев'ятдесят карбованців, а знов свічкових, кошилевих. Васильков. у.