Словарь української мови (1924)/кармазин
◀ карлючкуватий | Словарь української мови К кармазин |
кармазинка ▶ |
|
Кармазин, ну, м. 1) Сукно малиноваго цвѣта. Ном. № 13159. 2) Платье изъ карма́зину. Будуть куми у жупанах, побратими у луданах, сусідоньки в кармазині. Макс. Взяли зняли з Морозенка кармазин, сап'янці. Мет. 411. Не важились ходити у кармазинах. К. ЧР. 64.