Словарь української мови (1924)/капут

by Борис Грінченко

◀ капустянка

Словарь української мови Борис Грінченко К капут

капуш ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Капу́т, несклоняемое. Конецъ, смерть, гибель. Там йому й капут. Ном. Присягайте мені на послушенство гетьманське, а не присягнете, то тут вам і капут. К. ЧР. 300. Да́ти капу́т. Убить. Ми йому дамо капут! Рудч. Ск. I. 26.