Словарь української мови (1924)/капля

by Борис Грінченко

◀ каплуновий

Словарь української мови Борис Грінченко К капля

капник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ка́пля, лі, ж. 1) Капля. Лисиця од дощу під борону ховалась: не всяка, казала, капля капне. Ном. № 6462. По каплі виточу з його діявольську кров. Стор. МПр. 136. 2) Немного, небольшое количество. Ум. Ка́пелечка, ка́пелька, капели́на, капели́нка, капели́ночка, капли́на. Адже ж у тебе в роті ні капелиночки квасу не було. Ком. Тілки капелиночка там була.