Словарь української мови (1924)/каплоухий

Словарь української мови
Борис Грінченко
К
каплоухий
Берлін: Українське слово, 1924

Каплову́хий и каплоу́хий, а, е. 1) Вислоухій. Хоч каплоуха, та до двора сторожка. Ном. Обыкновенно употребляется, когда говорятъ о свиньѣ. По толоці капловухі тільки трюх-трюх одна за 'днією. Каплоуху хоч родзинками годуй, а все буде каплоуха. Ном. № 2832. 2) Каплоу́ха ша́пка = Капелюха. Були кожухи, усякі пояси, ша́пки — і козацькі, і каплоухі. Кв.