Словарь української мови (1924)/капелюх

by Борис Грінченко

◀ капельмайстер

Словарь української мови Борис Грінченко К капелюх

капелюха ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Капелю́х, ха, м. 1) = Капелюха. Чуб. VII. 413. Котл. Ен. (Слов.). 2) Иногда капелюхами называются только наушники въ такой теплой шапкѣ. Вас. 156. У зайчика шкурка м'якенька, тепленька, — будуть мені на зіму рукавички і капелюхи. Рудч. Ск. II. 15. См. Капель. 3) Шляпа. Гол. Од. 48, 75. Мут зілечко ізривати, за капелюх класти. Гол. Ум. Капелю́шок. Желех.