Словарь української мови (1924)/канцелярист
◀ канцелюра | Словарь української мови К канцелярист |
канцелярия ▶ |
|
Канцеляри́ст, та и Канцеляри́ста, ти, м. Канцеляристъ, канцелярскій чиновникъ. Зачав водити бенькети з повитчиками, з канцеляристами, з купцями. Котл. НП. 356. Ув. Канцелю́ра.