Словарь української мови
Борис Грінченко
К
канка
Берлін: Українське слово, 1924

Ка́нка, ки, ж. 1) Раст. Scirpus lacustris. Вх. Пч. I. 12. 2) Головной женскій уборъ. Вх. Зн. 23.