Словарь української мови (1924)/канарейко
◀ канареєчок | Словарь української мови К канарейко |
канарка ▶ |
|
Канаре́йко, ка, м. Самецъ-канарейка. Як задумав горобейко женитися та й узяв дружка канарейка. Грин. III. 662. Ум. Канаре́єчок. Мій таточку, мій канареєчку. Мил. 184.