Словарь української мови (1924)/каменіти
| ◀ камениця | Словарь української мови К каменіти |
каменний ▶ |
|
Камені́ти, ні́ю, єш, гл. Окаменѣвать. Я мов камінь той каменію. МВ. Вона каменіла, дивлячись на все те. Мир. Пов. I. 128.
| ◀ камениця | Словарь української мови Борис Грінченко К каменіти |
каменний ▶ |
|
Словарь української мови — К
каменіти
Борис Грінченко
1924
Камені́ти, ні́ю, єш, гл. Окаменѣвать. Я мов камінь той каменію. МВ. Вона каменіла, дивлячись на все те. Мир. Пов. I. 128.