Словарь української мови (1924)/каменувати
◀ каменування | Словарь української мови К каменувати |
камень ▶ |
|
Каменува́ти, ну́ю, єш, гл. Побивать камнями. Єрусалиме, що каменуєш посланих до тебе. Єв.
◀ каменування | Словарь української мови Борис Грінченко К каменувати |
камень ▶ |
|
Словарь української мови — К
каменувати
Борис Грінченко
1924
Каменува́ти, ну́ю, єш, гл. Побивать камнями. Єрусалиме, що каменуєш посланих до тебе. Єв.