Словарь української мови (1924)/кам'яний

by Борис Грінченко

◀ камчуг

Словарь української мови Борис Грінченко К кам'яний

кам'янистий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Кам'яни́й, а, е. = Каменний. Жінка і кам'яну гору пересіче. Ном. № 9080. Стояло ж там шість кам'яних водників. Єв. Іо. II. 6. І жив він… у кам'яній горі. МВ. I. 99. Десь у тебе, мати, кам'янеє сердечко. Мет. 203.