Словарь української мови (1924)/калюжа

by Борис Грінченко

◀ калювати

Словарь української мови Борис Грінченко К калюжа

калюжити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Калю́жа, жі, ж. Лужа, грязь. Не шукай моря, у калюжі втопишся. Ном. № 1982. Зараз, чи калюжку вбачать де на дорозі, — так у калюжу і лізе в кармазинах. К. ЧР. 87. Ум. Калю́жка. Калюжка після вчерашнього дощику. Кв. II. 156.